Історія Едіка
Для кожної дитини її батьки найкращі. Історія Едуарда почалася 7 років тому.

Мама, яка дала йому життя, не відчувала відповідальності, що лягла на її материнські плечі. Вона не уявляла, що їй робити з хлопчиком, а за відсутності підтримки чоловіка вона повністю «розклеїлася» і почала вживати алкогольні напої. Едуард часто голодував. Згодом мама почала поїт його и пивом, щоб він більше спав і не заважав їй своїм криком. Так життя хлопчика тривало перші 1,5 роки.

Коли про це дізналася бабуся Едуарда, вона вирішила позбавити маму батьківських прав і забрати хлопчика до себе. Їй це вдалося, і до шести років бабуся займалася вихованням хлопчика. Але бабусиної любові не вистачило надовго, тому вона звернулася в службу у справах дітей для направлення онука в дитячий будинок, оскільки у неї не було вже сил і бажання займатися його вихованням. Після зарахування дитини до Центру з часом бабуся змінила своє рішення і висловила бажання забрати дитину назад з метою продовжити виховання Едуарда. Дитину було повернено бабусі, але одного бажання виявилося недостатньо, тому дитина дуже швидко була повторно зарахована до Центру.

Історія Таї та Мілани
Дві чарівні сестрички, яким випала нелегка доля. Ще маленькими вони втратили батька, якого любили. Мати згодом почала вживати алкоголь, з'явилися борги за квартиру, за дітьми не було належного догляду і виховання. Тому служба у справах дітей була змушена забрати дівчаток від матері і помістити їх в дитячий заклад, сподіваючись, що мати одумається і перестане пити. На деякий час мати дівчаток перестала вживати алкоголь, але прогресу в її житті не було, і вона знову почала пити.

Таю і Мілу служба у справах дітей направила в Центр соціально-психологічної реабілітації дітей, в якому дівчинки перебували більше року. Під час перебування дітей в Центрі мати систематично відвідувала дочок, але так і не змогла подолати залежність від алкоголю і налагодити своє життя. За деякий час маму дівчаток позбавили батьківських прав, а сестричок поставили на облік усиновлення. Дівчатка дуже хотіли мати щасливе сімейне життя, і їх мрія здійснилася: в Центр на знайомство з дітьми направили кандидатів охочих їх усиновити.

Перше знайомство з опікунами відразу вселило в цих діток надію. Майбутні батьки систематично приїжджали відвідувати дітей в Центр і поступово показували намір удочерити їх, але часто Тая і Міла самі виявляли бажання жити з новими батьками. Мрія дівчаток здійснилася: вони проживають з тими людьми, які їх люблять, у них є тато і мама, які завжди поруч, розуміють і підтримують їх.

Ми підтримуємо зв'язок з дівчатками і батьками. Недавно вони великою родиною приїжджали в Центр, де на них чекали діти, з якими дівчата проживали і які стали для них друзями. Ми дуже сподіваємося, що дівчатка в цій родині виростуть хорошими і добрими людьми.

Історія Сашка
Сашко, 13 років

Сашко, хлопчик з багатодітної сім'ї (10 дітей). Як і в кожній багатодітній родині, в Сашковій не вистачає їжі, одягу, взуття, грошей на забезпечення елементарних потреб. Життя в цій сім'ї наповнене любов'ю, миром, злагодою, розумінням, взаємоповагою і взаємодопомогою.

Сашко, як середня дитина в сім'ї, кмітливий, швидко сприймає матеріал. Хлопчик освоює взуттєву справу в Центрі інтегрованого професійного навчання дітей і молоді Благодійної організації «Фонд «Асперн». Нещодавно мама Сашка зі сльозами радості на очах розповіла, що син прийшов додому і побачив дірку в її чобітках. Нічого нікому не сказавши, закрився в спальні і через деякий час виніс оновлені чобітки (зашив акуратно дірку, натер ваксою). Скільки гордості було в погляді мами. Сам Олександр зауважив: «Сім'я для мене - головне, і я хотів би зробити все, щоб мої рідні завжди були щасливі і здорові, щоб бачили в мені підтримку і втілення своєї мрії».

Історія Насті
Настя, 16 років. Мати дівчинки померла, вихованням її та молодшої сестри займався батько.

Історія Богдани
В жовтні 2012 року в Центр соціально-психологічної реабілітації дітей поступила дівчинка чотирьох років.

Історія Святослава
Небайдужий до своїх рідних, хлопчик Святослав (ім'я змінене в інтересах дитини) проживав в сім'ї, в якій він не міг говорити про свої почуття та дитячі мрії. Адже дорослим було абсолютно байдуже, що з ним відбувається.  Йому потрібно було багато внутрішніх сил, щоб зрозуміти що тільки в центрі соціально – психологічної реабілітації дітей                          БФ «Асперн» його зрозуміють і полюблять. В момент прибуття до центру, це був  липень 2018 року сором'язливий хлопчик розумів причини своєї недовіри, але він мав велике бажання повірити в себе та інших. Наступні роки проживання в дитячому колективі та послідовна праця фахівців розкрили схований потенціал дитини. І як виявилось, що Святослав  дуже добрий, ввічливий та розумний хлопчик, який завжди з радістю допомагає іншим. Святослав це наш маленький помічник, який допоможе і телефон по ремонтувати, і кабель необхідний до ноутбуку підключити. Мрія хлопця стати програмістом. В липні місяці цього року хлопець подав документи до коледжу та здавав екзамени на три спеціальності комп'ютерної інженерії. Святослав дуже переживав, але з усіх абітурієнтів набрав найвищі бали.

Тому сьогодні, Благодійна організація «Фонд «Асперн» та Громадська організація «Віра в життя» вітає Святослава зі вступом до Київського фахового коледжу комп'ютерних технологій та економіки НАУ за спеціальністю комп'ютерна інженерія. Бажаємо хлопчику успіхів в навчанні, сил та терпіння.

Залишається питання, а скільки таких дітей у кого є великий потенціал і кому потрібно його відкривати з допомогою дорослих? Ми закликаємо батьків: виховуйте своїх дітей та допомагайте їм ставати повноцінними людьми нашого суспільства.  

Звертаємося до всіх небайдужих: долучайтесь та підтримуйте наших дітей, мам з дітьми, сім'ї. Ваш внесок дуже важливий для нас і може стати вирішальним в житті тих, ким ми опікуємось. Завдяки Вашій підтримці з’являється шанс на щасливе дитинство дітей, підтримку молодих людей та сімей.

Наші реквізити:

Благодійна організація «Фонд «Асперн» Код ЄДРПОУ 21705897

р/р № UA553808050000000026007427598 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805;

р/р №UA863218420000026002053032922 в Київському ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 321842.

Громадська організація «ВІРА В ЖИТТЯ» Код ЄДРПОУ 41094100

р/р № UA263808050000000026000562557 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805 МФО 380805.

За телефоном Ви можете дізнатись, як нам можна ще допомогти:➡️ 044 332-15-43

#благотворительность #карантин #сидидома #залишайсявдома #детисиротыпочьблаготворительныйфонд #добрісерця #спорт #дітизаздоровийспосібжиття #підтримайдітей #майстерклас #асперн  

Одна з історій наших дітей
У серпні місяці минулого року в зв’язку з складними обставинами, які склались в сім’ї, служба у справах дітей та сім’ї Дарницької адміністрації направила на тимчасове проживання до Соціального гуртожитку «Дім на половині дороги» 15 - річну дівчинку.
На момент поселення у гуртожиток Ірина (ім'я змінено в інтересах дитини) мала шкідливі звички та легковажно ставилась до життя, навчання у коледжі вона поставила на останнє місце. Хоча дитина пережила багато складних ситуацій, все ж таки вона залишилась відкритою для спілкування та мала багато друзів, проте довіряла не всім.
Постійно чекаючи підтримки та розуміння у сім’ї від мами та брата, але не отримуючи його, це дитина пішла з дому. І тим самим намагалась привернути увагу близьких для неї людей до конфліктної ситуації у їх сім’ї. Дівчина любила своїх рідних і часто згадувала часи коли у них з мамою та братом були добрі, дружні стосунки.
Основною метою програми Соціальний гуртожиток є надати молодим людям тимчасове житло, сформувати відповідальність, покращити стосунки з сім'єю, підготувати їх до самостійного життя, адаптувати у суспільство. Дотримуючись поставлених цілей у роботі з Іриною, соціальні працівники, систематично проводили роботу, враховуючи індивідуальні потреби та стан дівчинки. Під час особистих бесід, залучали до спілкування і маму. Чотири місяці тривав пошук, щоб знайти правильний вихід і об'єднати сім'ю. І в решті решт стосунки налагодились, дівчинка повернулась до рідних для неї людей.